Одного разу Книга засумувала. Вже майже рік вона стояла на полиці, і ніхто до неї навіть не доторкнувся. Її придбали для спритного хлопчика Петрика. Але, на жаль, книги його не цікавили. Годинами він сидів за комп’ютером: то музику слухав, то соціальні мережі «штурмував», то в ігри грав. І так щодня.
Та мама хлопчика, на превелику радість Книги, звернула увагу на захоплення сина і ...відправила Петрика на вулицю до дітей. Книга не дуже образилась і тому з надією дивилась у вікно і чекала на повернення Петрика. Аж тут почула чийсь голос:
– Яке нахабство! Ми й тридцятого рівня досягли, і поспілкувались з друзями... А він отак просто пішов від мене! Зрадник!
Книга озирнулась. На неї, зухвало сяючи новеньким блакитним екраном, дивився запеклий ворог (дарма, що він того не знав) – Комп’ютер.
– Ти хто? – не дуже ввічливо звернувся він до Книги.
– А ти хіба не знаєш? Я – Книга. – Слухай, Книго, а з якого століття ти до нас прибула? Паперова, в обкладинці, з нудним чорним текстом... Ну і дива!
Книга аж захлинулась від такої неповаги:
– Ти не знаєш хто я ?! Я – найвідданіший, найкорисніший і взагалі найкращий друг людини!
– Те саме я думав про себе, – хвалькувато промовив Комп’ютер. – Бо які в тебе переваги? Та ніяких! В мене, наприклад, є справжній друг – Інтернет. Він може знайти будь-яку інформацію за лічені секунди. І немає потреби тисячі разів перегортати сторінки, адже його пошукова система дуже досконала і не потребує зайвих рухів!
– Браво! Чудовий монолог! Невже тобі невідомо, що дуже часто сторінки твого друга досить сумнівні і мають непідтверджені матеріали? Чи не замислювався ти над тим, що на «піратських» сайтах ( про які, до речі, більшість їх відвідувачів навіть не здогадується) є безліч вірусів, які можуть тебе просто знищити?!
Комп’ютер отетеріло подивився на Книгу, а потім тихим, але ще впевненим голосом прошипів:
– Та й не кажи!!! А ти значить чиста, як більшість твоїх сторінок? Ха! Я бачив такі безглузді книги, що й казати нічого: ні цікавого змісту, ні ідеї, ні моралі – або якісь жорстокі бійки, або сльозливі романи.
Книга на мить замовкла, але швидко знайшла відповідь:
– На відміну від тебе, я не залежу від електричного струму! Книга переможно пхикнула, та побачила, що Комп’ютер помітно засмутився.
– Не сумуй! Соціальні мережі теж мають свою користь: адже вони дають можливість миттєво поспілкуватись з давніми друзями з різних кінців світу... Та й ігри бувають дуже цікавими і корисними для розвитку людини, – сказала Книга.
– Так, згоден...
Суперники замовкли на декілька хвилин. Першим не витримав Комп’ютер:
– Ми... це... корисні.. Обоє!
Книга зітхнула, посміхнулась і промовила:
– Мир?
– Мир! – з радістю відповів Комп’ютер.
Немає коментарів:
Дописати коментар